Підпише чи ні?

REKLAMA

Усіх цікавить, чи підпише Володимир Зеленський угоду із США про видобуток рідкоземельних металів або коли це буде. Чому український президент зволікає, адже він нібито сам підказав цю ідею Дональду Трампу?

При всьому цьому мало хто звертає увагу на те, що Україна вже уклала подібну угоду, а точніше підписала Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері сировини – але з іншим клієнтом, а саме з Європейським Союзом.

Робота в цьому напрямку велася спільною Робочою групою з питань сировини з 2019 року та завершилася підписанням Меморандуму про взаєморозуміння між Європейським Союзом та Україною щодо стратегічного партнерства у сфері сировини 13 липня 2021 року в Києві. (Memorandum of Understanding between the European Union and Ukraine on a Strategic Partnership on Raw Materials).

Підписаний з української сторони прем’єр-міністром Шмигалем документ – це декларація про налагодження співпраці у сфері критичних сировин, скорочено CRM (critical raw materials) та акумуляторів.
Зокрема, йдеться про українські родовища літію, кобальту та природного графіту для акумуляторів чи інших рідкоземельних металів.

Меморандум є продовженням положень, присвячених зміцненню економічної політики, які містяться в „Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, підписаній у 2014 році”, а також узгоджується з Планом дій Європейської Комісії з 2020 року, щодо критичних сировин, з зобов’язанням розвивати стратегічне партнерство з багатими а ресурси країнами, такими як Україна – заявляють підписанти угоди.

Підписання документа було прискорено через проблеми – що виникли на той час, з виробництвом компонентів електроніки, що містять рідкоземельні металі – пов’язані з пандемією COVID. Робота прискорилася і здавалося, що справжня співпраця розпочнеться на початку 2022 року. На жаль, цьому завадило повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Деякі аналітики навіть кажуть, що запланована співпраця між ЄС і Україною щодо видобутку сировини була однією з причин російської атаки.

Меморандум 2021 року – це своєрідна декларація, яка окреслює рамки співпраці, а не конкретна торгова угода, але на її основі окремі країни могли б будувати певні економічні плани. Зокрема, маю на увазі Німеччину, яка потребує вищезазначених сировин для виробництва автомобілів, зокрема акумуляторів для електромобілів та інших пристроїв, впровадження яких вимагають принципи „Зеленої угоди ЄС”

Ситуація різко змінилася, коли Україна вирішила продати США частину прав на видобуток рідкоземельних сировин, щоб фінансувати не стільки розвиток своєї економіки, скільки військові дії та власну безпеку.

***

Podpisze czy nie podpisze?

Wszyscy zastanawiają się czy lub kiedy Wołodymyr Zełenski podpisze ze Stanami Zjednoczonymi umowę na wydobycie metali ziem rzadkich. Dlaczego prezydent Ukrainy zwleka, przecież sam ponoć podsunął ten pomysł Donaldowi Trumpowi?

W tym wszystkim, mało kto zwraca uwagę, że Ukraina już zawarła podobną umowę a raczej podpisała memorandum o współpracy w dziedzinie surowców, tylko że z innym klientem, mianowicie z Unią Europejską.

Prace w tym zakresie prowadzone były przez wspólną Grupę Roboczą ds. Surowców od 2019 roku i znalazły swój finał w podpisaniu 13 lipca 2021 roku w Kijowie „Memorandum o porozumieniu między Unią Europejską a Ukrainą w sprawie strategicznego partnerstwa w zakresie surowców” (Memorandum of Understanding between the European Union and Ukraine on a Strategic Partnership on Raw Materials).

Dokument podpisany ze strony ukraińskiej przez premiera Szmyhala, jest deklaracją w sprawie podjęcia współpracy w dziedzinie surowców krytycznych, które określono skrótem CRM (critical raw materials) i baterii.
W szczególności chodzi o złoża występujące na Ukrainie, takie jak lit, kobalt i grafit naturalny do baterii lub inne pierwiastki ziem rzadkich.

Memorandum jest kontynuacją postanowień poświęconych wzmocnieniu polityki gospodarczej zawartych w „Umowie o stowarzyszeniu między UE a Ukrainą, podpisaną w 2014 roku”, a także zgodne z Planem Działań Komisji Europejskiej w sprawie Surowców Krytycznych z 2020 roku, z zobowiązaniem do rozwijania partnerstw strategicznych z krajami bogatymi w zasoby, takimi jak Ukraina – stwierdzają sygnatariusze porozumienia.

Podpisanie dokumentu przyśpieszono ze względu na występujące, w tym czasie, problemy z produkcją elementów elektroniki zawierających pierwiastki ziem rzadkich, związane z pandemią COVID. Prace przyśpieszyły i wydawało się, że realna współpraca ruszy na początku 2022 roku. Niestety na drodze stanęła pełnoskalowa inwazja Rosji na Ukrainę. Niektórzy z analityków mówią nawet o tym, że planowana współpraca pomiędzy UE a Ukrainą w sprawie wydobycia surowców, była jednym z powodów rosyjskiego ataku.

Memorandum z 2021 roku jest swojego rodzaju deklaracją nakreślająca ramy współpracy a nie konkretną umowa handlowa, jednak na jej podstawie poszczególne państwa mogły snuć pewne plany gospodarcze. W szczególności mam na myśli Niemcy, potrzebujące wspomnianych surowców do produkcji samochodów, w tym baterii do pojazdów elektrycznych czy innych urządzeń których wprowadzenia wymagają zasady „Zielonego ładu”.

Sytuacja zmieniła się diametralnie, kiedy Ukraina postanowiła sprzedać częściowo prawa na wydobycie metali ziem rzadkich Stanom Zjednoczonym aby sfinansować, nie tyle rozwój gospodarki a działania wojenne i swoje bezpieczeństwo.